Третя мiжнародна церковно-свiтська конференцiя:
"Україна на порозі третього тисячоліття: духовність, наука, освіта, культура"

Доповіді учасників конференції    Підсумкові документи конференції

Майко Лариса Всеволодівна,
молодший науковий співробітник
Науково-методичного центру
превентивного виховання

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У ПРАВОСЛАВ'І

Відкриті двері храмів, духовних навчальних закладів, монастирів, на жаль, не є підтвердженням того, що моральні та духовні цінності у формуванні як дітей, так і дорослих є переважаючими і значимість їх зростає. Швидше навпаки. Змістились акценти призначення релігії.Але звернення релігії до дітей повинно характеризуватися видсутністю політичної кон'юктури, розкриттям її справжнього призначення.
Саме релігія (для нас Православ'я) може бути інтелектуальною, психологічною і світоглядною силою, яка захищає людину від претендування науки і техніки на всезагальну пріоритетність, може знівелювати прагматизм в оцінці особистості її утилітарних орієнтацій в житті і повернути людину до духовних джерел, моральних цінностей, до визначенності смислу життя.
При масовій релігійній неосвіченності і лжеосвіченності, глибокій моральній кризі для кожного, хто не байдужий до проблем дітей, а, значить, і до майбутнього держави, питання християнського виховання займає значиме місце. З огляду на умови минулого життя дітьми (як об'єктом) в православному вихованні та освіті можуть бути як доросді 30-ти, 40-річні люди, так і безпосередньо діти. Виходячи з вікового цензу до кожного х них потрібен відповідний підхід.
Митрополит Антоній Сурожський переконує, що займатись дітьми може кожен, хто розуміє дітей і може їм передати свою віру, - не тільки знання, але й горіння власного серця. Ідеальним є стан, коли діти отримують релігійну освіту в сім'ї, де через власний приклад православного життя батьків і через організацію навчальної діяльності діти виростають залученими до життя з Богом.
Забуте основне завдання сім'ї - виховання дітей.Короткочасність сучасніх шлюбів пояснюється тим, що шлюб часто розглядається молодими людьми з егоїстичних позицій, як засіб задоволення особистих меркантильних інтересів, короткочасних почуттєвих насолод. Цілеспрямованість виконання даного завдання нерозривно пов'язана з самопожертвою. Заради турботи про дитину батькам необхідно залишити так зване “особисте життя” і “особисті інтереси”, розваги, гучні вечірки з гостями, бездумні телепередачі та ін. Все це краде у батьків час і сили, яких мало, і вони дорогоцінні, як дані нам від Бога безкоштовно “таланти”, наші діти.
Спільними у баченні мети виховання і формування світогляду дітей повинні бути пастирі церкви, вчителі та батьки. Школа та позашкільні установи, які результат своєї праці, вбачають виховану, духовно зрілу особистість, не можуть бути відірваними від високоморальних правил, що забезпечують наявність християнських чеснот, без яких немислима людина як соціально-психологічна істота. До основних факторів, що формують і впливають на розвиток і виховання, є генетичні характеристики. Декілька поколінь виховувалось без церкви, без Бога, а це спонукає до відповідного споглядання назад. Домашня ієрархія: батько слухається Бога, мати - батька, діти - матір і батька - втрачена.Частіше батьки приходять до віри через вплив дітей. Хоча природнім є хід навпаки.
Соціально-психологічне середовище і час для виховання не менш вагомі, ніж усе інше. Мікрогрупи, тобто друзі, мабть достатній вплив на дитину і не завжди позитивний. Особливого значення для дитини-підлітка набуває середовище, коли через особливості психічного розвитку віку дитини авторитет батьків послаблюється. Якщо сім'я до підліткового віку дитини не напрацювала міцного православного фундаменту - дитина може відірватись від дотримання загальносімейних християнських принципів і норм.
Засоби масової інформації, зокрема телебачення, для багатьох дітей сьогодні заповнює увесь час і дуже негативно впливає на їх формування. Тільки батьки можуть проконтролювати ситуацію і відповідно знайти такі заняття дітям, які б формували духовну сутність особистості. Щоденне читання духовної літератури, зокрема Євангелїї - буде противагою бездумним спогляданням сериалів. Доброю справою спільної діяльності церкви, школи, сім'ї може бути організація бібліотек духовної літератури при храмах, що допоможе знайти своє місце у Православ'ї.
Поняттями “дух”, “душа”, “духовність”, “віра” оперують найрізноманітніші окультні об'єднання, які використовують істини Православ'я.
Все більше й більше людей звертаються до Бога, і їм потрібно знати, що шлях цей складний. Вузькі ворота послуху та утримання від аморальних спокус повинні ввести дитину у розбурхане море теперішнього життя через протистояння злу довкола себе і у собі, що і становить сутність системи впливів у Православ' ї.

На початок сторінки