Конференцiї

Тарас Андрусевич,
координатор Спілки православної молоді України
прес-секретар Львівської єпархії

Тези доповіді на конференції
"Соціальна робота Церкви".
Львівська Богословська Академія
(Української Греко-Католицької Церкви)
(30 квітня 1999 р.)

МОЛОДЬ І ПРОБЛЕМИ ДУШПАСТИРСТВА У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ

    Духовні руїни, в яких доводиться ставати на ноги нашій молоді та юнацтву, стали загрозою і водночас викликом для християн третього тисячоліття. Наші підлітки, юнаки та дівчата самим життям вимушені дорослішати не днями, а годинами. Якщо в країнах Західної Європи можна без особливих переживань говорити про проблеми дозвілля, то у нас – кожна хвилина обертається або порятунком, або фатальною помилкою. Виховання молоді у такі часи (як завжди у екстремумах) тісно пов’язане із порятунком інвалідів, літніх людей, хворих у лікарнях тощо.
Ось чому часом просто лицемірними здаються наївні прагнення представників старших поколінь наставити молодих студентів чи учнів глибокими і патетичними повчаннями. Без терпіння, без подвижницького свідчення і шукання Правди своїм щоденним життям це стає булькою на воді. Будьмо відверті, який патріотизм може бути без любові до свого народу, до кожної конкретної особистості, котру Господь посилає нам на шляху? А яка любов може бути до земної Вітчизни, коли в юній душі не живе любов до Творця і постійна готовність готовність захищати Вітчизну Небесну – обіцяне нам Царство. Христос нагадує апостолам: ”Ви не од світу цього”… Для більшості з нас, на жаль, це все ще тільки загадкові слова або поетична метафора.
Християнам різних деномінацій потрібно постійно шукати спільне у нелегкій справі освячення свого довкілля. І тому служіння у військовому колективі чи у навчальних закладах, в лікарнях не має бути заідеологізованим і вузькоконфесійним. В кожному окремому кроці потрібно шукати не своєї волі, а Божої, не своєїдумки, а соборної…
Стосовно Закону Божого у школах та капеланства у війську часом доводиться вислуховувати пустослів‘я на кшталт – “Не потрібно нашим дітям нав‘язувати вашу церковницьку ідеологію. Все має бути добровільним”. Так добровільним. Кожен у своєму серці для себе вирішує, чи вірувати в Творця, чи ні. Та водночас, віриш у Бога чи ні, але знати християнство, цей стрижень, душу свого народу зобов‘язаний кожен громадянин своєї держави. Сьогодні, як повітря, необхідні постійні зв‘язки духовних семінарій із військовими училищами та університетами. Потрібні сумісні польові виходи, табори, спільні заходи для узгодження навчальних програм тощо. Суто практично молодих фахівців різних конфесій потрібно залучити до цієї роботи, створивши центр маркетингу соціальних проектів (по типу вже діючих у Австрії, Швейцарії (ВРЦ), Німеччині…). Разом із Всеукраїнським Об‘єднанням Християн Спілка православної молоді України обговорює можливості спільної праці. Центр пошуку фондів під спільні програми (забезпечення продуктів для дитячих будинків, лікарень, засобів санітарної гігієни для будинків літніх людей, тюрем, військових частин тощо). А тоді вже можна говорити про спільні інтернет-конференції, клуби знайомств тощо. Кожну справу доводиться починати мінімумом можливостей, та максимумом зусиль. Зате молоді хлопці та дівчата, які не відсахнуться перед суціллям людського болю, труднощів і розмаїтих проблем – лише такі зможуть втримати справу Божу і гідно передати її далі.
Економічного мінімуму для забезпечення хоча б половини цього у держави немає. Схоже, лише молодим по плечу ця справа. Але лише здоровим молодим. Духовно міцним і діяльним Господь дає не лише силу, але й мудрість як чинити.

   Ось короткий опис ситуації та намагань молодіжних православних осередків різних країн об‘єднати зусилля у соціальному служінні Церкви:
 З благословення Блаженнішого митрополита Київського та всієї України Володимира та завдяки безпосередній підтримці архієпископа Львівського і Галицького Августина у вересні 1997 р. Всесвітнє молодіжне православне братство "Синдесмос" провело інтенсивний обмін досвідом молодіжних керівників з Чехії, Словаччини, Польщі, Румунії, Білорусі, Росії, Америки та України. Саме тоді представники молодіжних православних братств, товариств та осередків Української Православної Церкви познайомилися у Львові. Налагодивши зв'язки у спільній роботі на міжнародних семінарах 97-98 рр., делегати з 21-ї єпархії УПЦ заснували Спілку православної молоді України. Головою спілки було обрано священика Георгія Гуляєва, керівника Товариства православної молоді Херсона.
З молитвою на спільних засіданнях та поїздках парафіями Львівської та Мукачівської єпархій учасники тримали у колі братського обговорення актуальні проблеми Церкви в суспільстві, серед яких:
- Православ'я у середовищах різних культур і роль православних братств у суспільному житті творчої молоді (об'єкти уваги №1: дитбудинки, школи, клініки, місця позбавлення волі, військові частини тощо);
- пошук коштів на такі заходи термінової необхідності, як екологічні літні табори, паломницькі подорожі, просвітницькі поїздки з вертепами, лекціями...
- боротьба за майбутнє православної родини. Богословська освіта, запорука єдності та соборності Вселенського Православ'я.

За ці стартові роки визначились найактивніші осередки: Братство Козельщанської ікони Божої Матері (Полтавщина), Львівське молодіжне православне братство Почаївської чудотворної ікони Божої Матері, Православне товариство молоді Херсона, Православне молодіжне товариство в ім’я прп. Мойсея Угрина (Ужгород), Община прпп. Косми і Дам’яна - союз православної молоді Дніпропетровська, Вінницьке молодіжне православне братство. В роботі серед військових відзначилась громада Іоанна-воїна на Донеччині, а у місцях позбавлення волі – Березанське православне братство (Київщина).
Сьогодні молодь гуртується для проведення спільних семінарів та молодіжних читань. Необхідною є постійна допомога в діяльності Православних освітніх центрів. Тематика досліджень найрізноманітніша:
"Господній промисел, молитва і послушання", "Молодь, її служіння в Церкві", "Воцерковлення суспільства. Проблеми молодих сімей", "Споконвічна православна традиція нашого народу та екологія мислення (поведінки, життєдіяльності) сучасної людини".
Особливі перспективи виявляються у співпраці студентства духовних і світських навчальних закладів у рамках спільних виробничих і культурно-творчих відпочинкових програм.

   Молодь СПМУ, студенти духовних навчальних закладів з безпосередньою підтримкою Духівника спілки, архієпископа Львівського і Галицького Августина, в міру можливості долучаються до створення єдиного Інформаційного Центру Української Православної Церкви для постійного інформаційного обміну між ЗМІ Помісних Церков в рамках майбутнього Всеправославного агентства.
У передчасі Восьмого Вселенського собору особливо актуальною стає проблема інформаційної та економічної платформи для організаційної діяльності Спілки братств. А оскільки Предстоятель Української Православної Церкви, Блаженніший митрополит Київський і всієї України Володимир призначений Співголовою міжнародного комітету по відзначенню славного ювілею Різдва Господа нашого Ісуса Христа, великі надії Спілки православної молоді молоді пов’язані з ювілейним Міжнародним молодіжним семінаром “Головна заповідь - Любити”. Цей захід, спрямований на захист молодих християнських родин і відбудеться 6 – 12 вересня 2000 р.
Зараз спілчани займаються розповсюдженням церковної і світської літератури і періодики, прокатом пізнавальних аудіо- та відеоматеріалів про Церкву. Але при тому досі не мають можливості створити свою постійну молодіжну сторінку у центральному виданні "Православна газета". Надзвичайно важко братствам утримувати зв'язок між собою. Але з Божою допомогою відкриваються нові та нові надії до спільних перемог. Для зацікавлених у спілкуванні наша адреса:
79008 Україна, м. Львів, управління єпархії УПЦ, вул.Короленка, 3.
Тел. факс: (0322) 75-80-99.
Факс: 35-71-29
E-mail: tarasiy@compclub.lviv.ua
або: mu@pressa.com.ua For Taras ANDRUSEVYCH

Сподіваємося на великі плоди Богом благословенної співпраці, коли кожен із нас вже не зі страхом, а з духовним піднесенням прочитає слова Апостола:
«Отже я, в’язень ради Господа, Благаю вас поводитися гідно звання, до якого ви покликані, з усякою смиренномудрістю і лагідністю, з довготерпінням, підтримуючи один одного любов’ю, прагнучи зберігати єдність духу в союзі миру(синдесмос). Одне тіло і один дух, як ви й покликані в одній надії покликання вашого; один Господь, одна віра, одне хрещення, один Бог і Отець усіх, Котрий над усіма, і через усіх, і в усіх нас». (Ефес.4,1-6)

Священик Андрій Ткачов відповідає на запитання учасників конференції

Священик Андрій Ткачов відповідає на запитання учасників конференції.

На початок сторінки