ЙОГО ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВУ,
АРХІЄПИСКОПУ НІКОЛІ ЕТЕРОВИЧУ,
АПОСТОЛЬСЬКОМУ НУНЦІЮ В УКРАЇНІНадсилаю Вам копію листа настоятеля свято-Володимирської церкви у м. Львові (мікрорайон Сихів) протоієрея Володимира Кузьо, адресованого Президенту України п. Л.Кучмі та Його Святості, Папі Римському Іоану Павлу. Справа, викладена в ньому, є справді дуже серйозною і скандальною (хоч і не єдиною у Львівській єпархії). Ваше Високопреосвященство!
Настрій доведених до відчаю парафіян свято-Володимирської церкви у м. Львові, над якими знущаються вже майже дев'ять років, такий, що подальше затягування розв'язання конфлікту може мати трагічні наслідки.
Сподіваюсь, що особисте втручання Святішого Отця допоможе Львівській місцевій владі нарешті зрозуміти, що вірні Української Православної Церкви - такі ж повноцінні громадяни, як і послідовники інших конфесій, і теж мають конституційне право на задоволення своїх релігійних потреб.
Додаток: лист настоятеля свято-Володимирської парафії у м. Львові протоієрея Володимира Кузьо (1 арк.)
З повагою
архієпископ Львівський і Галицький Августин
7 травня 2001 р.
ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ
КУЧМІ Л.Д.Копія: ЙОГО СВЯТОСТІ, СВЯТІШОМУ
ІОАНУ ПАВЛУ ДРУГОМУ,
ПАПІ РИМСЬКОМУрелігійної громади свято-Володимирського храму
Української Православної Церкви у м. ЛьвовіМи не вперше звертаємось до Вас. Сьогоднішнє наше звернення зумовлене загостренням релігійної ситуації у м. Львові напередодні візиту Папи Римського. Каталізатором цього процесу виступили міські чиновники на чолі з мером міста В. Куйбідою, які вирішили переоформити земельну ділянку з громади УПЦ на громаду УПЦ КП. Процес переоформлення і зруйнування нашого маленького храму повинен відбутися до початку візиту. Чиновники, які затіяли цю брудну гру, хочуть посварити православних з католиками, і якщо акція вдасться, то тоді назавжди в історії Папа Римський залишиться ворогом православного народу, бо ціною його приїзду стане знищення православного храму. Папа Римський просив у Греції прощення за гріхи католицької Церкви. Мер Львова В. Куйбіда - греко-католик і не простий, а нагороджений Папською медаллю. То невже потрібен ще один гріх, щоб потім Папі було за що вибачатись? У Львові мер нещодавно провів акцію примирення, але з огляду на рішення міської ради (ухвала № 945 від 22.02.2001 р.) це видовище видається не більше ніж політичним фарсом. До виділення земельної ділянки православній громаді у 1991 році доклали багато зусиль М.М. Горинь і В.М. Чорновіл. То ж заради світлої пам'яті Вячеслава Максимовича можна було б і схаменутися. Він не був симпатиком нашої Церкви, але як державний діяч робив все для досягнення церковного миру. Шановний Леоніде Даниловичу!
Нас дуже турбує позиція міської ради і облдержадміністрації. За 9 років чиновники так і не спромоглися розв'язати наболілий конфлікт, не виділили землі під будівництво кафедрального собору. Але ж вони отримують заробітну плату, їздять на гарних автомобілях, добре вдягаються і харчуються. І все це за кошти народу, наші податки. Ми ж громадяни України і Конституція гарантує нам право на вибір віри, можливість мати свій храм. І чому нам у нашому праві відмовляють саме у Львові, де на сьогодні нараховується більше 100 католицьких храмів і не може бути хоча б два православних? Це навіть не беручи до уваги те, що у Львові проживає сьогодні близько 200 тисяч росіян.
Сподіваємось на Вашу зацікавленість і бажання сприяти встановленню церковного миру у Львові.
З повагою
настоятель свято-Володимирської церкви у м. Львові
прот. В. Кузьо з парафіянами05.05.2001 р.
79026, м. Львів, вул. Енергетична, 7, кв. 4
ГЛАВІ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ,
КАРДИНАЛУ ЛЮБОМИРУ ГУЗАРУгромади Української Православної Церкви
у с.Уріж Дрогобицького районуМи вимушені звернутися до Вас з вельми болючим питанням. Коротко про суть конфлікту. В нашому селі є дві церкви. Одна, більша, належить громаді УГКЦ, оскільки вона більш чисельна. Ми навіть не беремо до уваги, що при її відкритті православна громада і деякі віруючі особисто доклали великих зусиль і коштів. Друга -менша церква належить нашій громаді УПЦ, оскільки вона менша чисельно. Та такий стан речей і мирне спокійне співіснування двох громад комусь не сподобалося. Греко-католицька громада насильницьким незаконним шляхом захопила наш храм. Вона мала більше 10-ти років, щоб довести свою правоту в органах державної влади і судових інстанція, що вона і робила. На сьогодні всіма можливими інстанціями Української держави доведено, що наш храм переданий нашій православній громаді на законних підставах. Як не прикро, але громада Вашої Церкви і донині силою утримує наш храм, порушуючи цим не тільки закони держави, а й елементарні норми християнської моралі. До Вашої громади в селі Уріж і до керівництва відповідної єпархії неодноразово зверталися представники райдержадміністрації і юстиції з відповідними проханнями, але вони уперто стоять у своїх протиправних діях щодо закону України, не говорячи уже про якусь християнську мораль. І винні в цьому не самі люди, а й священик, котрий методично і систематично підбурює цих простих людей при повній підтримці і сприянні керівництва Самбірсько-Дрогобицької єпархії, як це було видно на зустрічі єпископів в Дрогобицькій райдержадміністрації. Звертаємось до Вас, як до Глави Греко-Католицької Церкви, з проханням вжити всіх необхідних заходів у даній ситуації, щоб ми могли спокійно молитися у свому храмі. Щиро сподіваючись, що та ненависть, що межує з пролиттям братської крові, яку виявляють греко-католицькі віруючі в нашій місцевості, не є присутньою у всій Вашій Церкві.
В іншому випадку ми будемо вимушені звернутись в міжнародні правові і судові інстанцій для захисту наших загальнолюдських і релігійних прав.
3 уклінним проханням від імені віруючих Української Православної Церкви у с. Уріжі.
ЙОГО ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВУ,
ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОМУ АВГУСТИНУ,
АРХІЄПИСКОПУ ЛЬВІВСЬКОМУ І ГАЛИЦЬКОМУнастоятеля свято-Миколаївської церкви
у с. Городжів Жовківського району
протоієрея Миколая ВірвічасаДоводжу до Вашого відома, що в парафії у с. Городжеві Жовківського району стався розкол. Частина парафії на чолі з колишнім головою парафіяльної ради без мого відома у березні 2001 року подали на реєстрацію зміни і доповнення до статуту нашої громади, який був зареєстрований Львівською обласною владою 29 квітня 1992 року (№19), з зміною конфесійної приналежності з УПЦ на УПЦ КП. За словами організаторів цієї акції, як оформити документи, як пришвидшити реєстрацію, як змінити свою конфесійну приналежність і перейти з "Московської церкви" в "Київський Патріархат" їх навчав і переконував заступник Начальника відділу у справах релігій, національностей та міграції Львівської облдержадміністрації Ю. Ю. Решетило. Ці зміни і доповнення були внесені без відома настоятеля, без загальних зборів на парафії і зареєстровані уже 6 квітня 2001 року. Незважаючи на те, що новоутворена громада є малочисельною (приблизно 30 родин), вона претендує на церкву, поміняла там замки. Р А П О Р Т
Починаючи з 23 квітня до мене приїжджав благочинний Львівської області КП о. Володимир і спочатку агітував, вимагав, щоб я перейшов в Київський Патріархат, а потім погрожував позбавити мене парафії. Після цього він провів агітацію і біля церкви.
В неділю, 6 травня 2001 року, о. Володимир і о. Богдан (обидва з Київського Патріархату, о. Богдан ніби-то призначений настоятелем свято-Миколаївської церкви у с. Городжеві від УПЦ КП) приїхали до села і на 2 год. раніше призначеного для богослужіння часу відкрили церкву і почали своє богослужіння, хоча не мали ніяких документів про передачу церкви їхній громаді, на почергове служіння, тощо. Мої парафіяни обурилися проти такої акції.
На час їх богослужіння Святий Антимінс я забрав з Престолу. В цей день Божественну літургію я не служив.
Прошу Вас, дорогий Владико, допомогти нам вирішити цей конфлікт.
Прошу Ваших святих молитв і благословення
Настоятель свято-Миколаївської церкви
у с. Городжеві Жовківського району
прот. М. Вірвічас07.05.2001 р.