Новини

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ КОНФЛІКТ



 

ЧЕРВОНОГРАДСЬКА МІСЬКА РАДА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ХХVIII-ї сесії третього демократичного скликання

від 12.10. 2001 року
№369

Про висновок робочої групи з питання вивчення звернення релігійних громад Української православної церкви.

Розглянувши рекомендації робочої групи з питання вивчення звернення релігійних громад Української православної церкви м. Червонограда, беручи до уваги, що на території міської ради зареєстровано дві новостворені релігійні громади - Українська православна церква святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова і Українська православна церква /за адресою парафіяльної ради: м. Червоноград, пр. Шевченка, 9, кв. 6/, враховуючи малочисельність двох громад, які бажають отримати земельні ділянки під будівництво двох храмів однієї релігійної конфесії, міська рада вирішила:

І. Рекомендувати релігійним громадам Української православної церкви святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова та Української православної церкви за адресою парафіяльної ради:
м.Червоноград, пр.Шевченка.9 кв.6 узгодити питання у Львівській єпархії УПЦ про спільне будівництво єдиної культової споруди.

2. Контроль за виконанням рішення покласти на секретаря ради Бруха О.Й. та робочу групу.

МІСЬКИЙ ГОЛОВА       П.ОЛІЙНИК
 



 

Його Високопреосвященству,
Високопреосвященнішому Августину,
архієпископу Львівському і Галицькому

настоятеля церкви св. первомуч. Стефана
у м. Червонограді
протоієрея Стефана Деркача

Р А П О Р Т

Доводжу до Вашого відома, що у 1989 році у м. Червонограді була зареєстрована громада Української Православної Церкви, якій у 1990 році була виділена земельна ділянка під будівництво (0,5 га). У 1990 році власними силами було збудовано дерев'яну каплицю розміром 22 м. х 11 м., яку освятив Преосвященний єпископ Андрій, в тому ж році був освячений наріжний камінь і почалося будівництво церкви. У 1991 році церква-каплиця була передана у власність УПЦ. У 1993 році без зборів громади на підставі реєстрації було замінено слова УПЦ на УПЦ КП. Я, як настоятель, підняв це питання, чому замінено слова УПЦ на УПЦ КП. Влада не давала мені відповіді, а громаді сказала, що незабаром в Україні буде одна церква під керівництвом "патріарха" Філарета.

У результаті загальних зборів (більше 300 чол.) у 1998 році були зібрані та подані у органи державної влади всі необхідні документи, які свідчать про наше бажання бути в лоні Української Православної Церкви. Наша заява про перереєстрацію, як нам повідомили, була втрачена. Майже 2 роки нас футболили по різних інстанціях і судах, не вирішуючи нашого питання під будь-якими приводами. У 1998-99 роках були неодноразові спроби з боку місцевої влади, міліції, "Беркута", рекету, громад УПЦ КП та УГКЦ у м. Червонограді відібрати та вигнати нас з храму, не допустити до богослужіння Правлячого архієрея, монахів з свято-Успенської Почавської лаври.

2 січня 2000 року Високопреосвященнішим архієпископом Августином, священиками єпархії, монахами з свято-Успенської Почавської лаври за участю монахинь з Володимир-Волинської єпархії та числених парафіян було відправлено Божественну літургію на честь святкування 2000-ліття Різдва Христового. А вже 20 січня після закінчення Богослужіння силами міліції нас вивели з храму за межі церковного подвір'я. Неодноразово ми зверталися в суд м. Червонограда і подавали заяви у Львівський обласний суд, але нічого не допомогло. В цей час ми в черговий раз зібрали необхідні документи на перереєстрацію і нас зареєстрували за юридичною адресою квартири одного з парафіян. А наша громада складається з більше 600 чол., на богослужіння, які проводяться на вулиці, під відкритим небом, приходить 150-200 чол.

У 2001 році ми подали прохання у Червоноградську міську раду про виділення нам земельної ділянки під будівництво церкви. На усіх трьох сесіях нам було відмовлено у виділенні земельної ділянки, бо депутати міської ради на чолі з мером міста п. Олійником П.М. всіляко обливають нас брудом, наклепами, неправдою, обзивають і відправляють в Росію...

Після закінчення останньої сесії, в неділю, 14 жовтня 2001 р., в день Покрови Божої Матері, на 12 год. зійшлися віруючі (понад 200 чол.), щоб відслужити молебень з акафістом. Коли була прочитана свята Євангелія і виголошувалася сугуба єктенія про Блаженнішого митрополита Володимира і Високопреосвященнішого архієпископа Августина наряд міліції під керівництвом Тереха І.М. почав втручатися у богослужіння. П. Терех І.М. сказав людям, що п. Олійник дав вказівку, щоб ми перестали молитися. Я сказав до начальника міліції, що через пів години ми закінчимо молитися. Вони нас не послухали і почали людей, які стояли на колінах, забирати силоміць в машину. Так потрапив в міліцію і мій син, якому 18 років. Його там били і допитували, страхали, що посадять на 15-30 діб. Також в чергову частину міліції забрали і мою дружину та ще трьох жінок. Я разом з парафіянами пішов в міліцію з вимогою, щоб випустили тих, кого вони забрали. Я, священик, хотів піти на прийом до начальника міліції, але мене не впустили і навіть погрожували, що посадять в тюрму.

Потім ми повернулися назад до того місця, де відправляємо богослужіння, закінчили молитися і після проповіді всі розійшлися.

Очевидно, що проти нашої громади УПЦ святого первомученика і архідиякона Стефана та громади УПЦ святого апостола і євангелиста Іоана Богослова повстали всі сили у м. Червонограді: мер міста, депутати міської ради, Червоноградська влада і міліція. І це все лише тому, що ми належимо до канонічної Української Православної Церкви.

Тому просимо Вашого захисту і допомоги у відстоюванні наших конституційних прав на задоволення релігійних потреб.

16.10.2001 р.


Смиренний послушник
Вашого Високопреосвященства
прот. Степан Деркач

 

 

Його Високопреосвященству,
Високопреосвященнійшому Августину,
архієпископу Львівському і Галицькому

священника Георгія Якубівського,
в.о. настоятеля храму св. апостола
і євангелиста Іоана Богослова
у м. Червонограді.

Р А П О Р Т

Доводжу до відома Вашого Високопреосвященства, що 12.10.2001 р. у м. Червонограді відбулася чергова сесія народних депутатів, на якій останнім питанням розглядалося вже не перше звернення двох громад Української Православної Церкви про виділення земельної ділянки під будівництво храму.

Наша громада після тривалих відмов отримала реєстрацію ще у 1999 р. Відколи громада стала юридичною особою, тобто отримала законні конституційні права, до цих пір ми неодноразово зверталися з проханням про виділення земельної ділянки. Кожного разу ми отримували негативну відповідь – або у місті немає земельних ділянок (в той час, коли для УГКЦ та УАПЦ є), іноді з цим питанням церемонились – переносили з сесії на сесію, то з одного засідання депутатів на інше, інколи від деяких представників органів місцевого самоврядування можна було почути, що “московської” церкви у м. Червонограді не буде. Щось подібне сталося і цього разу.

Треба ще сказати, що громада, бачачи таку церемонію, вирішила і з 7-го січня 2000 р. почала постійне богослужіння на 5-му поверсі багатоповерхового будинку у квартирі одного із парафіян, не перестаючи клопотати про виділення земельної ділянки.

Як було вже сказано, 12 жовтня 2001 р. відбулася чергова сесія. Ось яким чином вона проходила. Перш за все, вирішувалися місцеві питання, а наше звернення було перенесене на кінець. Треба зазначити, що ми, тобто представники обох громад були у сусідній залі, в яку був виведений гучномовець. Про що говорилося на сесії? Коли було оголошене наше звернення, мер міста, Петро Михайлович, проінформував депутатів, що у сусідній залі є представники громад і їх можна запросити. На це депутати відповіли, що будуть вирішувати без нас. Тоді мер міста зачитав проект рішення депутатської комісії, яка збиралася приблизно за два тижні до даної сесії і винесла наступні проектні рішення:

1) місто не має затвердженого генерального плану міста, а тому, поки генеральний план не буде зареєстрований, не може бути вирішене питання про виділення земельної ділянки для будівництва храму.

2) двом малочисельним громадам необхідно спочатку об'єднатися, а тоді подавати прохання про виділення земельної ділянки.

3) комісія вважає недоцільним будівництво “московської церкви” не тільки у місті Червонограді, але й в усій Україні.

В основу проектного рішення було взято 2-ий пункт. Після проголошення проектних рішень, перед голосуванням, мер міста запропонував виступити всім бажаючим. Виступили троє людей: директор 4-ої школи у м. Червонограді, вчитель і ще одна жінка. В їх виступах прозвучала одна й та сама думка про те, що не подобає бути “московській” церкві у Червонограді, і “взагалі їх і так забагато на території України”. Згадувався також і приїзд папи Римського і протест Української Православної Церкви. Говорилося і про те, що ніби-то парафіяни наших двох громад УПЦ є тими ж комуністами, які раніше руйнували Церкву, а зараз через “московську” церкву руйнують Україну.

Після виступу цих трьох людей питання хотіли закрити (склалось враження, що про виступ їх попередили), але ще декілька депутатів виступили. Одному з них сказали щоб виступив з місця, а не з трибуни і його взагалі не було чути. Наступний депутат був із російського товариства п. Бабійчук, який таки вийшов на трибуну і почав захищати наші права, говорячи, що самі ж депутати це церковне питання виносять на політичний рівень. Він закликав до любові, щоб всі згадали про закон України і Конституцію. Йому толерантно дали зрозуміти, що питання вичерпане.

Після цього мер міста запропонував ще один проект: звернутись з листом до Святішого патріарха Олексія, щоб він на території Росії поклопотав про виділення земельної ділянки для будівництва церкви УГКЦ або УПЦ КП. Сказав, що він сам бере за свої кошти будуватиме храм на території Росії, а вони, у свою чергу, виділяють земельну ділянку у Червонограді.

Останню пропозицію і другий пункт проектного рішення винесли на голосування. Всі проголосували “за”, крім депутата від російського товариства.

Знаючи, що представники громад чекають у сусідній кімнаті, нас не запросилив залу, не дали слова священикам і, навіть, офіційно не повідомили про рішення. Відразу мер оголосив сесію закритою, і після співу гімну України всі почали виходити.

Виходячи з вищевикладеного, просимо Вашого захисту і допомогу у даній ситуації.

16.10.2001.р.

Смиренний послушник
Вашого Високопреосвященства
священик Георгій Якубівський

 

 

УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА
Л Ь В І В С Ь К А   Є П А Р Х І Я

N 210/5
«17» жовтня 2001 р.

ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ
п. КУЧМІ Л.Д.

Копія: ГОЛОВІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ
ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
п. ГЛАДІЮ М.В.

Шановний Михайле Васильовичу!

Звертаюсь до Вас згідно з Рапортом на моє ім'я настоятеля церкви святого первомученика і архідиякона Стефана у м. Червонограді Львівської області протоієрея Степана Деркача щодо протиправних дій представників місцевої влади.

Прошу Вашого втручання для припинення брутальних порушень Конституційних прав віруючих Української Православної Церкви у м. Червонограді.

З повагою і побажанням Божого благословення

архієпископ Львівський
і Галицький Августин

 

 

Прокурору міста Червонограда
Величку Р.В.

Заявника:
Релігійної громади Української Православної Церкви міста Червонограда,
адреса парафіяльної ради:
Львівська область, м. Червоноград, проспект Шевченка 9, кв.6.

ЗАЯВА
про злочин

Наша релігійна громада 14 жовтня 2001 року, відзначаючи велике релігійне свято Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці, відправляла Богослужіння біля церкви Святого Стефана по вулиці Сокальській, 9, яку в нас незаконно відібрали в січні 2000 року силою міліції міста Червонограда, незважаючи на те, що в нас є документи на право власності на цю культову будівлю.

З того часу (січень 2000 р.) наша громада проводить Богослужіння під відкритим небом біля свого храму. З невідомих нам причини працівники міліції міста Червонограда 14.10.2001 р. почали перешкоджати нашій громаді відправляти релігійний обряд і зірвали його. Через такі незаконні дії працівників міліції закінчити Богослужіння наша громада не мала змоги.

Без будь-яких пояснень міліція під безпосереднім керівництвом свого начальника Тереха Ігора Михайловича почала забирати наших парафіян, які молилися на колінах перед статуєю Божої Матері, в міліцейську машину (забрали 5 чоловік) та виганяти нас з подвір"я церкви, порушуючи цим право громадян на безперешкодне відправлення одноосібне чи колективно релігійного культу (ст. 35 Конституції України, ст. З Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації").

Вчиняючи такі протиправні дії, працівники міліції в присутності начальника Тереха Ігора Михайловича погрожували фізичною розправою (вибити зуби, набити морду, випустити кишки) та грубили, вживаючи нецензурну лайку, чим порушили ст. 5 Закону України "Про міліцію", яка зобов"язує міліцію поважати честь і гідність особи, виявляти гуманне ставлення, високу культуру і такт.

Не маючи законних підстав для затримання наших парафіян, міліція 14.10.2001 року грубо порушила права громадян на свободу та свободу пересування, що передбачені статтями 29, 33 Конституції України. Адже, жодних пояснень чи звинувачень проти затриманих і доставлених 14.10.2001 року громадян-парафіян нашої громади пред"явлено не було. Незаконно обмеживши свободу громадян, незаконно проти волі особи протримавши наших парафіян більше 2-х годин в приміщенні міліції, де їх залякували і погрожували, без всяких пояснень і вибачень їх відпустили, коли вся громада прийшла до приміщення міліції.

Своїми незаконними протиправними діями міліція завдала моральних страждань парафіянам нашої громади, порушила їхні права на свободу віросповідання, відправлення одноособове чи колективно релігійного обряду, право на свободу, право на вільне пересування.

Працівники міліції в день Покрова Пресвятої Богородиці в церкві показали свою безкультурність, непрофесійність, грубість.

Вважаємо, що 14.10.2001 року посадові особи і рядові працівники міліції перевищили свої службові повноваження і порушили статті 29, 33, 35 Конституції України, ст.3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", ст. 5 Закону України "Про міліцію" чим вчинили злочини за ознаками, що передбаченні ч.І ст. 180 "Перешкоджання здійсненню релігійного обряду", ч.2 ст. 365 Перевищення влади або службових повноважень" Кримінального кодексу України.

Керуючись статтями 94, 95, 97 Кримінально-процесуального кодексу України, статтями 5, 29-33 Закону України "Про прокуратуру" прошу порушити кримінальну справу за фактом вчинення 14.10.2001 р. міліцією міста Червонограда вказаних злочинів.

18.10.2001 р.

Голова парафіяльної ради релігійної громади
Української Православної Церкви
міста Червонограда    Коциба М.А.

 

 

Голові Виконавчого комітету
Червоноградської міської ради
п. Олійнику П.М.

клірика Львівської єпархії
настоятеля громади Української Православної Церкви
святого апостола первомученика архідиякона Стефана
міста Червонограда
протоієрея Стефана Деркача

ЗВЕРНЕННЯ

Я, священик Стефан, пишу Вам щодо мого особистого голодування від 18.10.2001 року, покладаючи перед Вами свою душу за Христа Спасителя, за святу єдину віру, за єдину святу соборну апостольську церкву, яку Сам Господь нам залишив на землі. Я перший священик, наданий у місто Червоноград ще у 1986 році, і як пастир положу свою душу, а якщо і потрібно, віддаю своє життя за паству, довірену мені Христовою церквою. Не за себе і ще раз Вам усім наголошую, що не за себе я голодую, а за тих людей громади Української Православної Церкви св. Стефана, що по вулиці Сокальській, 9 в місті Червонограді Львівської області, яких я знаю, як своїх духовних дітей різного віку і Вони мене знають, як духовного батька ще від 1989 року заснування цієї громади, яким я був до них наданий. Багато з нас є ще свідками усіх подій нашої громади ще від 1989 року в чому і доказують наші документи.

Громада Української Православної Церкви міста Червонограда зареєстрована у 1989 році. як свідчить наш документ - Українська Православна Церква, а не Московський і не Київський патріархат.

У 1990 році на прохання громади до міської ради виділена земельна ділянка по вулиці Сокальській під будівництво культової споруди не Московського і не Київського патріархату, як Ви усім трактуєте в газеті, телебаченні, по радіо і навіть при зустрічі з Вами, як з мером даного міста, а виділена для Української Православної Церкви.

В 1990 році побудована власними силами та коштами тої громади велична дерев'яна каплиця, в тому ж таки 1990 році вона освячена правлячим єпископом Української Православної Церкви Львівської єпархії Божою Благодаттю Святим Духом.

У 1990 році громадою Української Православної Церкви св, Стефана був поставлений і освячений храмовий дерев"яний Хрест.

У 1991 році громаді Української Православної Церкви був виданий будівельний паспорт та усі необхідні документи для дозволу будівництва на виділеній земельні й ділянці храму Божого

В 1991 році власними силами та тяжкою працею, на зібрані власні кошти придбані будівельні матеріали, почалось будівництво кам"яного храму із закладанням наріжного каменя, якої о освятили і написали на ньому вибитими словами і запечатаний Духом Святим на віки вічні Українська Православна Церква і дано їй ім"я святого апостола первомученика архідиякона Стефана року 1991.

В 1991 році громаді Української Православної Церкви передано у власність її культову будівлю. Ті ж самі віруючі люди від 1990 року парафіяни церкви святого апостола первомученика архідиякона Стефана усі роки 1991, 1992, 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999 разом зі мною, ян настоятелем, так і головою церковного комітету громади, будували разом святий храм Божий і украшали святу каплицю та церковне подвір"я. Вам усім ще раз наголошую для Вашого порозуміння і правди не Вам вирішувати до якої церкви чи конфесії людям належати чи ходити, кожна людина має свій вибір, яку має віру, а їх є багато, до такої церкви і ходить до різних конфесій. Віруюча громада церкви св. Стефана перебуває в лоні канонічної благодатної святої соборної апостольської церкви ще від апостольських часів нерозривної віри Христа, світового православія, перебуваючи у вірі наших предків рідної землі і мови. Як від початку 1989 року були в лоні Української Православної Церкви, так і в сьогоднішні роки перебуваємо у тій церкві. Ті віруючі люди не хочуть перебувати в Київському патріархаті, який не має спільноти єдності світової молитви до Христа. Громада зрозуміла, що то за церква Київського патріархату -розкольницька, безблагодатна, захватницька - покаявшись разом перед Богом і святою церквою і повернулась в лоно її. Пригадайте собі скільки разів по Вашому наказу і Михайла Гнатіва по-розбійницьки із захватом йшли на Божу святиню і парафіян церкви св. Стефана. 20 січня 2000 року в ювілейний рік Різдва Христового знову, напавши на святиню, розбивши вікно, влізши через нього, загарбники, злодії осквернили її ворожою силою Київського патріархату церкви Св. Володимира, віддали тим людям, які зовсім не ходили, які не подавали ані копійки для будівництва, які не працювали, а навпаки робили шкоду нам, а тих людей парафіян церкви св.Стефана, обзиваючи їх, паплюжачи їх, б"ючи їх і хватаючи їх у міліцейські машини, судили за правду мене і їх, недопускаючи їх до святині - дійсно тих людей, які своїми силами і грішми збудували її і молилися в ній, до якої приходили сотні людей, приїжджали священики і монахи. Яка то була молитва і радість людської душі і дітей і стареньких. Скільки дітей та дорослих там охрестились за ті роки благодатні, скільки повінчалось різного віку, тисячами линули до сповіді, а скільки відійшло людей на інший світ, відправляючи їх святою молитвою.

Зараз там замість віруючих людей - Київський патріархат з скрегощущими зубами, а замість священиків - демократи. комуністи, замість наших монахів - міліція та атеїсти ті ж самі, які і раніше за радянських часів так і за теперішніх часів не пускали і тепер не пускають до церкви правдивої, благодатної, спасенної і законної. Вам потрібне чуже і чужинці і відкрита для них дорога, а для України і українців і Української Православної Церкви ви гоните і закриваєте до неї дорогу. Болить моє серце і душа за тих людей різного віку, які моляться на тротуарі і дорозі вже другий рік, іде третя зима. Ви не виконали їхнього прохання про виділення земельної ділянки для громади Української Православної Церкви. Своїм голодуванням, яке я почав від 18.10.2001 року. хоч і до самої смерті своєї за тих людей, які терплять через Вас, своїм голодуванням вимагаю від Вас:

1. Повернути святиню, яку Ви захопили і відібрали, тим людям, які моляться під відкритим небом на тротуарі, що збудували її.

2. Завести тих людей, які раніше там молилися і працювали, із священиком Української Православної Церкви від владики Августина Львівської єпархії, щоб вони освятили її Благодаттю Духом Святим

3. Або повернути всі витрачені кошти на будівництво каплиці і храму тим людям, які будували і давали свої гроші і виділити їм земельну ділянку в районі Старої шахтарської до дамби для будівництва святого Храму Божого.

Будьте мужні і справедливі, будьте патріотами правди і Святої Церкви Покайтеся і Бог Вам простить, бо я Вам усім прощаю.

22.10.2001 року

протоієрей Стефан Деркач

 

 

ЧЕРВОНОГРАДСЬКА МІСЬКА РАДА
Львівської області
ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

25.10.01.   №2923

Архієпископу Львівському У П Ц
Преосвященному владиці Августину

ВАШЕ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВО!

Доводжу до Вашого відома, що до мене надійшло письмове повідомлення від клірика Львівської єпархії УПЦ, протоієрея Деркача С.І., який очолює парафію УПЦ у м.Червонограді, про те, що, починаючи з 18.10.2001 року, він розпочинає акцію протесту у формі голодування. Причина такого кроку - незгода з рішенням Червоноградської міської ради по розгляду заяви релігійної громади УПЦ на виділення земельної ділянки під будівництво культової споруди /рішення направляємо Вам/.

Своїми діями священнослужитель Деркач С.1. порушує основи з основ християнства, адже чинить на перекір Божої заповіді "Не вбивай", таким чином подаючи негативний приклад вірним церкви Христової. Окрім того, 14.10.2001 р. на свято Покрови парафіяни очолювані о.Деркачем вчинили протиправні дії біля каплиці, що по вул.Сокальській в м.Червонограді. В ході яких найактивніші: учасники цієї ганебної події були затримані працівниками міліції. І що найганебніше цими "активістами" виявилися дружина і син О.Степана Деркача, по протиправних діях яких, здійснюється перевірка працівниками міліції. В цій ситуації найгіршим є те, що через протиправні дії О.Степана Деркача і його парафіян потерпає інша релігійна громада УПЦ, Св.Євангеліста Івана Богослова, яку очолює О.Георгій /Якубівський / - людина високо-духовна, яка виховує паству в християнському дусі.

Прошу Вашого Високопреосвященства, вплинути на протоієрея Деркача С.І., щоб припинити його дії, які ганьблять духовний сан священнослужителя.

З ПОВАГОЮ

Міський голова м.Червонограда
Депутат Львівської обласної ради   П.ОЛІЙНИК

 

 

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

30.10.2001 р.   №07/1р.

Прокурору Львівської області
державному раднику юстиції 1 класу
Ринажевському Б.М.

Архієпископу Львівському
і Галицькому Августину
вул. Короленка, 3, м. Львів

Надсилаю для перевірки звернення Архієпископа Львівського і Галицького Августина за заявою настоятеля церкви святого первомученика і архідиякона Стефана у м. Червонограді Львівської області протоієрея Степана Деркача щодо неправомірних дій представників органів місцевої виконавчої влади та з інших питань.

Про результати перевірки та вжиті, за наявності підстав, заходи реагування повідомте авторів у передбачений законом строк.

Додаток: на 3 арк., першому адресату.

Заступник Генерального прокурора України
державний радник юстиції 2 класу   О. Баганець

 

 

ПРОКУРАТУРА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.11.01   №07-649-01

Прокурору м. Червонограда
юристу 1 класу
Величку Р.В.

Копія: Архієпископу Львівському
і Галицькому Августину
вул. Короленка, 3, м. Львів

Скеровую для перевірки та прийняття законного рішення звернення Архієпископа Львівського і Галицького Августина за заявою настоятеля церкви святого первомученика і архідиякона Стефана у м. Червонограді Львівської області протоієрея Степана Деркача щодо неправомірних дій представників органів місцевої виконавчої влади та з інших питань.

Про результати перевірки та вжиті, за наявності підстав, заходи реагування повідомте авторів та прокуратуру області у визначений законом термін.

Додаток: на 2-х арк. першому адресату.

Начальник відділу нагляду
за додержанням і застосуванням законів
старший радник юстиції    М.М.Піхут

 

 

УМВС УКРАЇНИ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

06 листопада 2001 року.   №7/1018-2

Українська Православна Церква
Львівська Єпархія
Архієпископу Львівському і Галицькому Августину
М.Львів, вул. Короленка, 3

ВАШЕ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВО!

Повідомляю, що Ваше звернення від 17.10. 2001 року, щодо брутальних порушень конституційних прав віруючих УПЦ у м.Червонограді, УМВСУ у Львівській області розглянуто.

Під час проведення перевірки встановлено, що культова будівля Св.Стефана в м. Червонограді по вул. Сокальській, 9 на даний час, згідно рішень Львівського облвиконкому №680 від 13.12.91р. та Червоноградського міського суду від 08.10.1999р., знаходиться в користуванні релігійної громади УГТЦ-КП.

Громада УПЦ не володіє правом почергового користування даною культовою спорудою.

Незважаючи на це отець Степан Деркач збираючи по 20-40 чол. періодично приходить до церкви, намагається вчиняти церковні обряди як на подвір'ї так і в середині.

14 жовтня 2001 року, незважаючи на застереження органів місцевої влади та представників міліції, отець Степан прийшов до церкви і намагався завести віруючих УПЦ на територію та в середину церкви, коли там відправляли віруючі УПЦ-КЦ.

Дії отця Степана та членів громади УПЦ підпадають під кримінальну відповідальність передбачену ст. 180 КК України "Перешкодження здійсненню релігійного обряду".

З метою недопущення порушень закону та сутичок між віруючими різних конфесій, для забезпечення охорони громадського порядку були задіяні працівники Червоноградського МВ.

Але віруючі громади УПЦ не підкорились законним вимогам працівників міліції, ображали їх, шарпали за одяг, штовхали, а також прорвавши цепочку проникли на територію церкви.

В даному випадку змусивши працівників ОВС діяти більш рішуче. Із території церкви було затримано п'ять парафіян, які для встановлення особи та проведення співбесіди були доставлені в міськвідділ.

Фізичного впливу ніхто до затриманих не вчиняв. Через 40 хв. вони були відпущені з МВ.

Ми із розумінням відносимось до проблем віруючих громадян УПЦ м. Червонограда, але ці питання необхідно вирішувати у встановленому законом порядку.

Працівники ОВС відстоювали та відстоюватимуть законні інтереси та права громадян любої конфесії, незалежно від віросповідання, поряд з цим реагували і реагуватимемо на порушення закону, громадського спокою та порядку.

З почуттям глибокої поваги,

Заст. начальника УМВСУ     Я.Д. Скиба

 

 

Голові Виконавчого комітету
Червоноградської міської ради
Олійнику ІІ.М.

клірика Львівської єпархії,
настоятеля громади Української Православної Церкви
святого апостола первомученика архідиякона Стефана
міста Червонограда,
протоієрея Стефана Деркача

ПОВІДОМЛЕННЯ

Листи, які були подані Вам, меру нашого міста від мене: 1) повідомлення від 17.10.2001 р.; 2) звернення від 22.10,2001 р.; 3) відповідь на лист від 25.10.2001 р., що Ви одержали і, прочитавши їх та ознайомили своїх підлеглих Вам в керівництві та депутатів міської ради про мої особисті вимоги щодо мою голодування на захист законних прав громади Української Православної Церкви святого апостола первомученика архідиякона Стефана міста Червонограда, яка зареєстрована ще в 1989 році і" законно діє як юридична особа по сьогоднішній день.

Позбавлена Вами культових будівель по вул. Сокальській 9 - дерев"яний храм (каплиця) та недобудований кам"яний храм, які громада збудувала та придбала будівельні матеріали і майно своїми власними силами, здоров"ям, житіям і грішми, передавши незаконно обманом, хитрістю та силою своєї влади іншій громаді Київською патріархату м. Червонограда церкви св. князя Володимира, яка неодноразово переходила із конфесії на іншу конфесію, зраджуючи їх, приймаючи автокефальних патріархів Мстислава із Канади - великого поборника і захисника автокефалії на Україні, Романюка, який відбував Сибірські тюрми і табори в голоді і холоді і будучи репресований, ставши патріархом, пішовши слідами та ділами свого попередника на захист автокефалії", поміняли їх і їхні діла на Філарета і його церкву, який паплюжив і зруйнував, зробивши розкол у автокефальній церкві та всього православного українського народу, де посіяв роздор між православними християнами, смуту в народі і ненависть між людьми заради своєї слави і посади, щоб тільки мати для себе патріарший фон. Не тільки церква Св. Володимира разом на чолі із своїм наставником Михайлом Гнатівим міняли патріархів, а скільки владик вони поміняли, одних приймаючи почестями і тих самих виганяючи, позорячи їх, других не пускаючи, інших всяко прозиваючи, брудом обливаючи, а народ бідний молиться, правди не знаючи, та й ще за і о гроші наставникам своїм гілатять, а вони між собою жеруться та й б"ються, бо не можуть поділитись між собою, бо мало їм та ще й на нашу церкву і храм Божий зазіхають, де з дому Божої молитви тюрму зробили, ненависних людей своїх там засадили, ланцюгами скрутили, п'ють-гуляють, свого пана вихваляють. Святого Бога зневажають. Суд Божий, кару небесну на себе і дітей своїх скликають. Схаменись ти, владо, бо не довго Вам без Бога і правди там при владі бути. Схаменіться люди, від гріха втікайте, до Бога прибігай те через покаяння, ланцюги скидайте, грати знімайте» для Божої Благодаті Святого Духа, Пречистої Діви Марії і всіх Святих у Тройці Святій двері відкривайте, душу спасайте і царство небесне заробляйте. Тих людей, яких Ви явно вигнали під відкрите небо на тротуар молитись досить вже 2 роки над ними знущатись і насміхатись, поверніть їм все, що від них відібрали, віддайте їм все, що від них Ви забрали, заведіть Ви явно тих людей до їхньої святині, щоб вони Нам простили і за Вас, ваші сім"ї і за всіх в храмі Божому Святому не на тротуарі, а в ньому молились.

За той період часу мого голодування, яке я почав від 18.10.2001 р., Ви порахуйте скільки то вже днів пройшло. Ви не поцікавились за той час, вже не говорячи за тих 2 роки, як молиться громада. Ви і Ваші підлеглі не прийняли і не вислухали людей, які прийшли до міської ради близько 100 чоловік, знову їх обзиваючи москалями і т.д. Ви, пани, чого гріха наробили і всі свої гріхи на них звалили. Прийдеться Вам, лани, ті всі гріхи перед Богом збирати і на своїх плечах таскати.

Я, священик, не прийшов до Вас "кошки-мишки-жмурки" грати. Я прийшов до Вас вимагати і голодування продовжити, душу свою за паству свою покладати до того часу, поки Ви все їм не повернете. Захоплену Вами дерев"яну каплицю і кам'яний храм і все належне громаді Української Православної Церкви святого апостола первомученика архідиякона Стефана міста Червонограда.

Якщо не буде вирішено позитивно мої вимоги на захист громади до 17 листопада 2001 року, то 18 листопада 200] року я, священик, стаю повністю на суху голодовку, окрім Святого Причастя Тіла і Крові Господньої, біля каплиці і храму, що я разом із тими людьми збудував.

Хай возстане правда Божа і слава Його. Амінь.

13 листопада 2001 року

о. Стефан Деркач

 

 

Його Високопреосвященству
Високопреосвященнішому Архієпископу Августину
Львівської-Галицької єпархії

настоятеля громади Української Православної Церкви
святого апостола первомученика архідиякона Стефана
міста Червонограда,
протоієрея Стефана Деркача

РАПОРТ

Ваше Високопреосвященство, Високопреосвященніший Владико, доводжу до Вашого відома, що я, наклавши на себе строгий піст, окрім Святого Причастя Тіла і Крові Господньої і Святої води від 18.10.2001 року, ставлячи вимоги перед головою Червоноградської міської ради Олійником П.М. і всіма його підлеглими на захист довіреної Вами мені громади церкви Св. Стефана у поверненні збудованої ними культової споруди - дерев"яного храму (каплиці) і недобудованого кам"яного храму, які захоплені владою і міліцією та Київським патріархатом 20 січня 2000 року.

Якщо мої вимоги, які я поставив перед мером міста не будуть позитивно вирішені до 17 листопада, то я від 18 листопада 2001 року стаю на більш строгий піст, відмовляючись і від води окрім Святого Причастя до повного позитивного вирішення щодо моїх вимог на захист громади Української Православної Церкви Св. Стефана міста Червонограда.

Прошу Вашого Архіпастирського благословення і Святих молитв на укріплення моїх тілесних і духовних сил.

13 листопада 2001 року

прот. Стефан Деркач

 

 

УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА
Л Ь В І В С Ь К А   Є П А Р Х І Я

№ 222    «14» листопада 2001 р.

ГОЛОВІ МІСТА ЧЕРВОНОГРАДА
п. ОЛІЙНИКУ П.М.

Шановний Петре Михайловичу!

Моя позиція щодо питань, про які йдеться у Вашому листі на моє ім'я від 25.10.2001 р. за № 2923, залишається незмінною.

Безпідставно відмовляючи своїм виборцям - вірним громади Української Православної Церкви, зареєстрованої у законному порядку - у виділенні земельної ділянки під будівництво храму, депутати Червоноградської міської ради чинять ні по закону, ні по-християнськи, ні просто по-людськи.

Виходячи з цього, настоятель парафії св. першомученика архідиякона Стефана у м. Червонограді Львівської області протоієрей Стефан Деркач діє так, як велить його пастирське сумління.

Напевне, він не бачить іншого шляху, крім суворого посту (який в миру називають голодуванням), щоб розбудити совість міської влади. Адже отець Стефан це робить для захисту конституційних прав доручених йому вірних - своїх духовних дітей, за що останнім часом його дуже поважають.

Ще раз прошу Вас, шановний Петре Михайловичу, використати свій авторитет і свою владу для того, щоб закрити це питання, адже продовження голодування протоієрея Стефана Деркача може призвести до трагічних наслідків.

Правда, є ще один варіант розв'язання проблеми: порадити громаді святого першомученика і архідиякона Стефана у м. Червонограді та її настоятелеві збиратися на богослужіння в катакомбах (тобто в підземеллях якоїсь із закинутих місцевих шахт), як це було в Римі при імператорах-поганах (язичниках). Однак, мені видається, таку пропозицію ніхто не зрозуміє. Все-таки, катакомбні богослужіння припинилися ще в четвертому столітті...

З повагою

Архієпископ Львівський і Галицький    Августин

 

 
Червоноградський конфлікт

Священик УПЦ голодує, вірні УПЦ КП потерпають від нападів

Червоноградський священик УПЦ отець Стефан Деркач продовжує голодування, яке розпочав 18 жовтня. Днями він надіслав листи на ім'я міського голови Червонограда і архієпископа Августина Маркевича про те, що, якщо його вимоги й надалі не виконуватимуть, він вдасться до сухого голодування. Нагадаємо, що священик вимагає віддати його громаді храм святого апостола і первомученика Стефана, у якому він раніше служив, щоправда, будучи священиком іншої конфесії.

А тим часом духовенство Української православної церкви Київського патріархату, якій належить зараз храм святого Стефана, продовжує звертатися до влади з проханням захистити від нападів, ініційованих отцем Стефаном Деркачем. За словами отця Володимира Бачинського, обласного декана Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ КП, отець Стефан кілька разів переходив із однієї конфесії в іншу. І весь час за ним залишався храм. Так тривало до 1999 року, коли суд визнав, що святиня повинна належати УПЦ КП, а владика Андрій Горак призначив настоятеля. Отець Стефан Деркач перейшов в УПЦ і в березні 2001 року зареєстрував громаду. Спочатку вірні різних конфесій мирно співіснували в шахтарському місті. Але, за словами декана УПЦ КП, після рішення міської влади Червонограда відмовити у виділенні земельної ділянки під будівництво храму громаді отця Стефана Деркача почалися напади на храм. 14 жовтня вірних розбороняла міліція.

Духовенство церкви, якій зараз належить храм, щиро бажає, щоб громаді отця Стефана надали земельну ділянку, Міська влада ж мотивує свою відмову тим, що в Червонограді є дві малочисленні громади УПЦ, котрі хочуть будувати церкви. Пропонує їм об'єднатися. Можливо, це був би вихід із ситуації. Але, як пояснив архієпископ Августин Маркевич (УПЦ), вірних тих двох громад відрізняє мовна традиція Богослужінь. І навряд чи вони погодилися б співати відправу не так, як звикли. До речі, владика Августин звернувся до міського голови з листом, у якому, зокрема, каже, що, залишаючи громаду під відкритим небом, влада чинить не за законом, не по-християнськи, не по-людськи. Владика також здивований, що вже, місяць людина голодує і з цим ніхто не рахується.

Допоки триває конфлікт між громадою отця Стефана Деркача і міською владою, потерпають вірні громади УПЦ КП. На них і на їхньому храмі відбивається образа і гнів тих, що слухають Богослужіння під церквою. За словами настоятеля отця Володимира Ортинського, після кожного Богослужіння; вірні на вулиці співають "Вічная' пам'ять" тим, що мають щастя слухати Богослужіння в храмі.

Леся ФЕДІВ
газета "Високий замок", 17.11. 2001 р.

 

 

Листівка, яка поширются в Червонограді
(орфографія збережена)

ІЗ РУК В РУКИ! ВСІМ! ВСІМ! ВСІМ! ІЗ РУК В РУКИ!

Вельмишановна Громадо! Громадяни України!

Генеральний консул Росії у Львові пан Мясоєдов на ім'я керівництва області і міста Червонограда надіслав лист, який інакше, як грубе втручання у внутрішні справи України назвати важко.

В листі у дипломатичній, але грубій формі фактично дається розпорядження міській раді м.Червонограда надати православній общині Московського патріархату під керівництвом Степана Деркача земельну ділянку під спорудження нового храму.

Хочем нагадати, що в Червонограді є дві православних громади Росії і міська рада на своїй сесії вже розглядала це питання і вирішила надати одну земельну ділянку під будівництво російської православної церкви для двох громад. Це при значному дифіциті земельних ділянок у місті і незважаючи на те, що була спалена Українська православна церква в Росії.

Але подібне толерантне рішення не задовільняє російську сторону і її "велікоросскіє" амбіції. Для них ми і надалі залишаємось малоросами якими можна керувати як бидлом. Це відбувається тому, що Ми мовчимо і допускаємо принижувати нашу гідність.

Закликаємо Вас! Громадян України прийти під міську раду на пікетування-протест проти втручання у внутрішні справи нашої Батьківщини консула, обов'язком якого є видавати візи, а не командувати в чужому домі.

ПІКЕТУВАННЯ ВІДБУДЕТЬСЯ 23 листопада об 10 годині ранку.
Будьмо громадянами!

 

 
Телеграма

ЧЕРВОНОГРАД 1201 68 18/11 1218

ЛЬВІВ КОРОЛЕНКА 3 ЄПАРХІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ УПЦ

ПОВІДОМЛЯЄМО ВАС ЩО ЧЛЕНИ ГРОМАДИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ СВЯТОГО АПОСТОЛА ПЕРВОМУЧЕНИКА АРХІДИЯКОНА СТЕФАНА М ЧЕРВОНОГРАДА ЛЬВІВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ З 18 ЛИСТОПАДА 2001 РОКУ РОЗПОЧАЛИ ГОЛОДУВАННЯ ПОДВАШИ СВОЇ ЗАЯВИ ПОВІДОМЛЕННЯ ДО ГОЛОВИ МІСЬКОЇ РАДИ ОЛІЙНИКА П М СТАВЛЯЧИ ПЕРЕД НИМ І ДЕПУТАТАМИ СВОЇ ВИМОГИ ІНФОРМАЦІЯ ПРО КІЛЬКІСТЬ ЧЛЕНІВ ГРОМАДИ ЩО ГОЛОДУЮТЬ Є В МІСЬКІЙ РАДІ ПРОСИМО ВАШОГО ВТРУЧАННЯ

ГОЛОВА ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИ КОЦИБА М.А.

 

 
ТЕЛЕГРАМА

Червоноград Львівської
Бандери, 23, кв. 81
протоієрею Степану Деркачу

Ваше Високопреподобіє,
всечесний отче Стефане!
Дорогі брати і сестри-парафіяни церкви святого первомученика
архідиякона Стефана у м. Червонограді!

Ми, духовенство Львівської єпархії Української Православної Церкви, що зібралися на єпархіальні збори у м. Львові 22 листопада 2001 року, висловлюємо духовну і моральну підтримку Вашому християнському подвигу мужності і терпіння в очікуванні належного ставлення до громадян православного віровизнання і прийняття законних рішень щодо Вашої справи з боку влади міста Червонограда.

Разом з тим, ми просимо Вас з християнською відповідальністю поставитися до Вашого суворого посту, який в народі називають голодуванням, розсудливо визначаючи його міру і тривалість, щоб це не нашкодило Вашому здоров'ю і не дало приводу до торжества гонителів канонічної Церкви і святого Православ'я, а послужило для слави Божої і сприяло Вашому спасінню.

З любов'ю у Христі
архієпископ Львівський і Галицький Августин
та духовенство Львівської єпархії.

 

 

ЧЕРВОНОГРАДСЬКА МІСЬКА РАДА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ХХIХ-ї сесії третього демократичного скликання

від 23.11.2001 року
№3371

Про релігійну ситуацію в місті

Вивчивши релігійну ситуацію в місті, заслухавши інформацію Шостацького В.0. - завідувача відділом внутрішньої політики виконкому, Є.Сав'як, голову постійної комісії з питань освіти, культури, питань релігій та національно-духовного відродження, враховуючи висновки робочої групи з питання вивчення звернення 2-х релігійних громад Української Православної Церкви м. Червонограда, рекомендації постійних комісій міської ради та розглянувши звернення до міського голови Генерального Консула Російської Федерації в Україні Н.М'ясоєдова, міська рада

В И Р І Ш И Л А:

1. Залишити чинним рішення ХХVIII-ої сесії третього демократичного скликання від 12.10.2001 р. № 369 "Про висновки робочої групи з питання вивчення звернення релігійних громад Української Православної Церкви".

2. Виділити місце для будівництва спільного храму обох релігійних громад Української Православної Церкви м. Червонограда при умові виконання рішення ХХVIII-ої сесії третього демократичного скликання від 12.10.2001 р. № 369 "Про висновки робочої групи з питання вивчення звернення релігійних громад Української Православної Церкви" і надходження рекомендації від Львівської єпархії Української Православної Церкви.

3. Контроль за виконанням рішення покласти на робочу групу.

МІСЬКИЙ ГОЛОВА       П.ОЛІЙНИК
 



 

УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА
Л Ь В І В С Ь К А   Є П А Р Х І Я

№ 231    «28» листопада 2001 р.

ГОЛОВІ МІСТА ЧЕРВОНОГРАДА
п. ОЛІЙНИКУ П.М.

Шановний Петре Михайловичу!

Щодо рішення ХХIХ-ої позачергової сесії третього демократичного скликання Червоноградської міської ради Львівської області (№ 371 від 23.11.2001 р.) про виділення місця для будівництва спільного храму для обох релігійних громад Української Православної Церкви у м. Червонограді Львівської єпархії, повідомляю, що, згідно з церковними канонами, православною традицією та статутом Української Православної Церкви, такий варіант, в принципі, є припустимим за умови, якщо цей храм буде належати конкретному законному господарю - одній з двох громад Української Православної Церкви у м. Червонограді. Інша православна громада може долучитися до будови, попередньо домовившись з громадою-власником про свої стосунки.

У даному випадку, через специфіку релігійного життя у м. Червонограді рекомендую міській раді питання, що пов'язані з забезпеченням прав громадян на задоволення своїх релігійних потреб, зокрема виділення місця під будівництво храму, вирішувати особливо уважно і справедливо, відповідно до українського законодавства і міжнародних правових норм, щоб не створювати собі та віруючим нові, ще складніші, проблеми.

Враховуючи те, що пропозиція міської ради про спільне будівництво храму у м. Червонограді двома громадами є безпрецедентною не тільки для Львівської області, але й для всієї України, це питання, безумовно, необхідно вирішувати за погодженням з обома громадами: парафією святого первомученика і архідиякона Стефана та парафією святого апостола і євангелиста Іоана Богослова.

З повагою

Архієпископ Львівський і Галицький    Августин

На початок сторінки

Читайте laminatguru.com