Напередодні приїзду Глави Римо-Католицької Церкви папи Римського Іоана-Павла П в Україну засоби масової інформації доводять до відома громадськості заяви представників Римо-Католицької і Греко-Католицької Церков, а також висловлювання представників державної влади про можливість зустрічі папи Римського з Предстоятелем Української Православної Церкви Блаженнішим митрополитом Київським і всієї України Володимиром.
ЗАЯВА СИНОДАЛЬНОЇ БОГОСЛОВСЬКОЇ КОМІСІЇ
УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
В ЗВ'ЯЗКУ З ЗАПЛАНОВАНИМ ПРИЇЗДОМ В УКРАЇНУ
ГЛАВИ РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИСинодальна Богословська комісія УПЦ на своєму засіданні 18 травня 2001 року, у якому взяли участь також архієреї, ректори духовних навчальних закладів, секретарі єпархіальних управлінь, намісники, настоятелі і настоятельниці монастирів, а також єпархіальні і монастирські духівники, прийняла наступну заяву.
Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший митрополит Київський і всієї України Володимир, Священний Синод і Собор архієреїв Української Православної Церкви, здійснюючи, з ласки Божої, безперервне піклування про спасіння народу Божого, протягом останніх декількох років неодноразово висловлювалися про несвоєчасність приїзду в Україну папи Римського і неможливість зустрічі з ним представників Української Православної Церкви. Всі ці заяви одностайно сприймалися і сприймаються всією Повнотою нашої Святої Православної Церкви як вираз Її церковної позиції з даного питання.
Цією заявою ми ще раз підтверджуємо все раніше офіційно висловлене представниками Української Православної Церкви щодо приїзду Глави Католицької Церкви в Україну і, тим самим, завіряємо православний народ Божий і доводимо до відома всіх зацікавлених сторін про незмінність позиції керівництва УПЦ стосовно візиту папи.
Ми вважаємо доречним ще раз нагадати, що головною перешкодою на шляху до можливої зустрічі Предстоятеля Української Православної Церкви із Главою Католицької Церкви в даний час є агресивний прозелітизм уніатів і римо-католиків в Україні, який обгрунтовується католицькою стороною невизнанням нею повноти церковного життя в Православ'ї. Іншою перешкодою на протязі останніх 10 років стала релігійна війна проти православних у Західній Україні. У результаті міжконфесійних сутичок деякі з наших православних братів були вбиті, тисячам вірних була нанесена шкода їхньому фізичному здоров'ю і душевному миру.
Внаслідок розв'язаної уніатами пропагандистської компанії проти нашої Церкви православні в Західній Україні піддаються дискримінації за конфесійною ознакою в загальноосвітніх державних школах, коледжах, інститутах і на роботі. Таким чином, представники всіх соціальних прошарків православної громади у всіх сферах громадського життя так чи інакше переслідуються за релігійною ознакою. Тим самим, порушуються їх конституційні права як громадян України.
Про утиски православних у Західній Україні з боку католиків керівництво Української Православної Церкви багаторазово детально інформувало і папу, і римську курію. Але, на превеликий жаль, католицька сторона проігнорувала нашу занепокоєність і всі пропозиції нашої Церкви щодо цивілізованого, мирного розв'язання міжконфесійного конфлікту. Більше того, Глава Католицької Церкви закликав своїх вірних прославляти тих, хто насаджував в Україні унію, яка розколола наше суспільство і штовхнула його на шлях багатовікової ворожнечі.
Немає сумніву, що у даній ситуації приїзд Римського папи, незалежно від статусу і формату візиту, не вилікує конфлікт, а лише його поглибить, тому що він не усуне причин, які його породили.
За цих обставин прагнення певних політичних сил отримати користь від приїзду папи для вирішення своїх завдань видається нам цинічним.
Ми висловлюємо надію на те, що у католицької сторони, а також у суспільно-політичних сил, які сприяють цьому візиту, розсудливість і турбота про долю нашої Батьківщини візьме верх над обіцяними цьогочасними вигодами від приїзду понтифіка в Україну.
18.05.2001 р.