Виступаючи на прес-конференції в Польському Парламенті у Варшаві 24 січня 2000 року, ієрарх Православної Церкви Вселенський Патріарх Варфоломій повідомив, що у Львові місцевому архієпископу Української Православної Церкви місцева влада постійно відмовляє у дозволі на будівництво храму. Патріарх заявив, що дії Католицької Церкви східного обряду в Словаччині та в Західній Україні можуть затьмарити відкриття Римо-Католицької - Православної теологічної комісії. Але наскільки справедливо заява Патріарха Варфоломія про те, що архієпископ Львівський і Галицький Августин не може одержати дозвіл на будівництво від міської влади? ЧИ МОЖЕ УПЦ ПОБУДУВАТИ ХРАМ У ЛЬВОВІ?
У телефонному інтерв'ю зі Львова 8 лютого радник архієпископа Августина заявила кореспонденту КСН, що єпархія очікує дозволу на володіння ділянкою під будівництво нового храму вже 8 років: «З 1992 року, коли нас позбавили реєстрації і всього єпархіального майна, ми звертаємося з проханням про виділення ділянки землі під будівництво храму. Ми зверталися до місцевої і республіканської влади, включаючи Парламент і Президента, із проханням виділити землю. Було б чудово, якби нам дозволили одержати землю безкоштовно, але ми згодні і купити її. Все це свідчить про те, що нашій Церкві у Львові не надають ніякого значення. Щораз, коли ми звертаємося в міську раду, нам говорять, що це не архітектурне, а конфесійне питання». Радник архієпископа Августина відзначила, що з часу розколу в Православній Церкві в Україні на початку 90-х, у результаті якого православні приходи в Західної Україні перейшли в юрисдикцію тієї або іншої Автокефальної Православної Церкви, тільки два храми у Львові залишилися вірні Українській Православній Церкві. «Одна з церков у центрі міста на вулиці Короленко цілком належить нам. Але вона маленька, і її неможливо назвати кафедральним собором. Інша церква - дерев'яний барак на околиці міста». Тому, пояснює вона, архієпископ Августин і хоче одержати землю під будівництво типового храму.
Наступного дня Кестон зв'язався по телефону з головним архітектором міста Володимиром Швецем. «Згідно закону, це питання повинне бути вирішене в міській раді», - заявив він. «Рада повинна прийняти рішення про передачу землі, але у випадку з Українською Православною Церквою таке рішення відсутнє». На питання, чому це відбувається, він відповів: «Важко сказати. Я усього лише службовець. Ми виконуємо лише технічну роботу. Це питання не архітектури, а політики. У відношенні всіх Церков повинний приймати рішення міська рада, якщо Церква хоче одержати або викупити землю. Українська Православна Церква не робила запит про викуп землі». Всі інші офіційні особи, із якими розмовляв Кестон, в один голос заявляли, що це «політичне питання», а не питання планування. Потім КСН подзвонила Василеві Білоусу, секретарю міської ради. Коли йому сказали, що Вселенський Патріарх і Українська Православна Церква заявляють, що рада відмовляється видати Церкві дозвіл про виділення землі під забудову, він відповів: «Це неправда. Ви не розумієте тутешню ситуацію. Це не телефонна розмова». Так, як журналіст КСН не розмовляє українською мовою, а Білоус сказав, що не розмовляє ні російською, ні англійською, він відмовився далі обговорювати це питання і повісив трубку. Проте, наступного дня посольство України в Лондоні зв'язалося з ним на прохання Кестона, і він підтвердив, що «не має інформацію про те, що хтось не дозволив будівництво храму Православної Церкві». Через посольство він передав КСН, що у Львові сорок різних церков, а УПЦ належить велика красива церква в центрі, у якій розташований кафедральний собор. Це питання фінансування. Деякі церкви ремонтуються, але фінансові трудності не дозволяють закінчити ремонт. Білоус порадив КСН звернутися до Швеця, головного архітектора, який у свою чергу вже сказав Кестону, що рішення про будівництво будь-якої церкви - питання політичне і вирішується в міській раді.
У телефонному інтерв'ю 12 лютого зі Львова архієпископ Августин підтвердив КСН, що він намагався одержати дозвіл побудувати нові церкви протягом останніх восьми років. Коли йому сказали, що Білоус стверджує, що не було перешкод до одержання ділянки під будівництво церкви, архієпископ Августин заявив:
«Це неправда. Я можу офіційно заявити, що міська рада не дала нам дозволи на одержання місця під будівництво. Були обговорення й обіцянки, але нічого не відбувалося. Вони не дають усної відмови, але коли ви направляєте їм лист, вони під різними приводами говорять, що це неможливо. Вони роблять це дипломатично». На питання, чи дійсно його Церкві відмовили навіть у покупці ділянки, архієпископ відповів: «Викуп землі - складна процедура - ви можете її викупити, а потім вам скажуть, що відповідно до плану забудови міста, ви не можете будувати там церкву».
Архієпископ Августин говорить, що навіть підтримка на найвищому рівні недостатня для впливу на міську раду. «Президент Леонід Кучма особисто просив мера Львова Василя Куйбіду задовольнити наші вимоги в моїй присутності. Це було минулої восени, на передодні виборів. Мер хотів допомогти, але його команда була проти». Архієпископ Августин поскаржився, що багатьом іншим релігійним групам міська рада виділила ділянки під будівництво храмів. Серед них - українські греко-католики (найбільша релігійна община в Західної Україні), Автокефальна Православна Церква, баптисти, свідки Єгови, але не його Церква. Це дискримінація за конфесійною ознакою. Відродження Греко-Католицької Церкви в Україні наприкінці 80-х і розкол, у результаті якого Православна Церква на початку 90-х була втягнута в між церковний конфлікт, привели до того, що на долю Української Православної Церкви залишилося тільки два храми.
Вселенський Патріарх відзначив, що Українська Православна Церква не може одержати у Львові землю під будівництво нового храму, незважаючи на те, що причини, згідно яких відмовляють міські влади, здаються не цілком обґрунтованими.
Фелікс Корлі,
Кестонська Служба Новин
Выступая на пресс-конференции в Польском Парламенте в Варшаве 24 января 2000 года, иерарх Православной Церкви Вселенский Патриарх Варфоломей сообщил, что во Львове местному архиепископу Украинской Православной Церкви местные власти постоянно отказывают в разрешении на строительство храма. Патриарх заявил, что действия Католической Церкви восточного обряда в Словакии и в Западной Украине могут омрачить открытие Римо-Католической - Православной теологической комиссии. Но насколько справедливо заявление Патриарха Варфоломея о том, что архиепископ Львовский и Галицкий Августин не может получить разрешение на строительство от городских властей? МОЖЕТ ЛИ УПЦ ПОСТРОИТЬ ХРАМ ВО ЛЬВОВЕ?
В телефонном интервью из Львова 8 февраля советник архиепископа Августина заявила корреспонденту КСН, что епархия ожидает разрешения на владение участком под строительство нового храма вот уже 8 лет: «С 1992 года, когда нас лишили регистрации и всего епархиального имущества, мы обращаемся с просьбой о выделении участка земли под строительство храма. Мы обращались к местным и республиканским властям, включая Парламент и Президента, с просьбой выделить землю. Было бы замечательно, если бы нам позволили получить землю бесплатно, но мы согласны и купить ее. Все это свидетельствует о том, что нашей Церкви во Львове не придают никакого значения. Каждый раз, когда мы обращаемся в городской совет, нам говорят, что это не архитектурный, а конфессиональный вопрос». Советник архиепископа Августина отметила, что со времени раскола в Православной Церкви в Украине в начале 90-х, в результате которого православные приходы в Западной Украине перешли в юрисдикцию той или иной Автокефальной Православной Церкви, только два храма во Львове остались верны Украинской Православной Церкви. «Одна из церквей в центре города на улице Короленко целиком принадлежит нам. Но она маленькая, и ее невозможно назвать кафедральным собором. Другая церковь - деревянный барак на краю города». Поэтому, объясняет она, архиепископ Августин и хочет получить землю под строительство типового храма.
На следующий день Кестон связался по телефону с главным архитектором города Владимиром Швецем. «По закону этот вопрос должен быть решен в городском совете», - заявил он. «Совет должен принять решение о передаче земли, но в случае с Украинской Православной Церковью такое решение отсутствует». На вопрос, почему это происходит, он ответил: «Трудно сказать. Я всего лишь служащий. Мы выполняем лишь техническую работу. Это вопрос не архитектуры, но политики. В отношении всех Церквей должен принимать решение городской совет, если Церковь хочет получить или выкупить землю. Украинская Православная Церковь не делала запрос о выкупе земли». Все другие официальные лица, с которыми разговаривал Кестон, в один голос заявляли, что это «политический вопрос», а не вопрос планировки. Затем КСН позвонила Василию Белоусу, секретарю городского совета. Когда ему сказали, что Вселенский Патриарх и Украинская Православная Церковь заявляют, что совет отказывается выдать Церкви разрешение о выделении земли под застройку, он ответил: «Это неправда. Вы не понимаете здешнюю ситуацию. Это не телефонный разговор». Так как журналист КСН не говорит по-украински, а Белоус сказал, что не говорит ни по-русски, ни по-английски, он отказался далее обсуждать этот вопрос и повесил трубку. Тем не менее, на следующий день посольство Украины в Лондоне связалось с ним по просьбе Кес-тона, и он подтвердил, что «не располагает информацией о том, что кто-то не разрешил строительство храма Православной Церкви». Через посольство он передал КСН, что во Львове сорок различных церквей, а УПЦ принадлежит большая красивая церковь в центре, в которой расположен кафедральный собор. Это вопрос финансирования. Некоторые церкви ремонтируются, но финансовые трудности не позволяют закончить ремонт. Белоус посоветовал КСН обратиться к Швецу, главному архитектору, который в свою очередь уже сказал Кестону, что решение о строительстве любой церкви — вопрос политический и решается в городском совете.
В телефонном интервью 12 февраля из Львова архиепископ Августин подтвердил КСН, что он пытался получить разрешение построить новые церкви в течение последних восьми лет. Когда ему сказали, что Белоус утверждает, что не было препятствий к получению участка под строительство церкви, архиепископ Августин заявил:
«Это неправда. Я могу официально заявить, что городской совет не дал нам разрешения на получение места под строительство. Были обсуждения и обещания, но ничего не происходило. Они не дают устного отказа, но когда вы направляете им письмо, они под разными предлогами говорят, что это невозможно. Они делают это дипломатично». На вопрос, действительно ли его Церкви отказали даже в покупке участка, архиепископ ответил: «Выкуп земли - сложная процедура - вы можете ее выкупить, а потом вам скажут, что в соответствии с планом застройки города, вы не можете строить там церковь». Архиепископ Августин говорит, что даже поддержка на высочайшем уровне недостаточна для воздействия на городской совет. «Президент Леонид Кучма лично просил мэра Львова Василия Куйбиду удовлетворить наши требования в моем присутствии. Это было прошлой осенью, в преддверии выборов. Мэр хотел помочь, но его команда была против». Архиепископ Августин пожаловался, что многим другим религиозным группам городской совет выделил участки под строительство храмов. Среди них - украинские греко-католики (самая большая религиозная община в Западной Украине), Автокефальная Православная Церковь, баптисты, свидетели Иеговы, но не его Церковь. Это дискриминация по конфессиональному признаку. Возрождение Греко-Католической Церкви в Украине в конце 80-х и раскол, в результате которого Православная Церковь в начале 90-х была вовлечена в межцерковный конфликт, привели к тому, что на долю Украинской Православной Церкви осталось Только два храма.
Вселенский Патриарх отметил, что Украинская Православная Церковь не может получить во Львове землю под строительство нового храма, несмотря на то, что причины, по которым отказывают городские власти, кажутся не вполне обоснованными.
Феликс Корли,
Кестонская Служба Новостей