ВИСТАВКА «ЛЬВІВ 1939-1941» - УСВІДОМЛЕННЯ ВЛАСНОЇ ІСТОРІЇ
На площі Ринок перед входом до Львівської міської ради розгорнута виставка під відкритим небом“Львів 1939-1941”. За допомогою мистецтва плакату, старих фото, документів і документальних кінострічок організатори виставки зробили спробу розповісти про один з найтрагічніших періодів історії Львова і радикальних змін в його політичній та соціальній історії. Головний меседж виставки — не можна забувати, що війна у Галичині розпочалася ще у 1939 році і вона назавжди змінила унікальне етнічне обличчя древнього міста.
На церемонії відкриття виставки виступили з привітаннями від імені мера міста Садового А.І. – заступник міського голови з гуманітарних питань Косів В.М., від в/о Голови УІНП академіка Юхновського І.Р., а також в/о президента ІПН др. Францішек Грицюк. У своєму слові Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Яцек Ключковський зауважив, що виставка має на меті показати як жили до війни поляки, євреї та українці у Львові і як на співіснування вплинула війна. Посол підкреслив, що це спроба показати погляди різних народів на історію того часу. Як зазначив один з упорядників виставки історик Ярослав Грицак, це виставка про “кінець старого Львова”, в якому бік о бік мешкали три етноси — поляки, евреї та українці і про становлення радянського Львова.
На запрошення Українського інституту національної пам'яті, Міської Ради Львова, Інституту історичних досліджень ЛНУ ім. Ів. Франка та Інституту національної пам'яті – Відділу у Любліні, Посольства Республіки Польща в Україні цю виставку відвідав архієпископ Августин.
Владика Августин також виступив з привітальним словом, спілкувався з Послом Республіки Польща в Україні, і дав інтерв'ю радіо «Свобода» на цю тему. Зокрема, Владика зазначив, що, хоча минулого не повернеш, проте з нього треба виносити уроки, не можна звеличуватися за рахунок приниження інших, спекулювати історією, не можна використовувати трагедію минулого для отримання політичних дивідендів, для власного піару. Ми повинні знати історію, треба її аналізувати, але об'єктивну оцінку можуть дати лише професіонали, просячи у Бога дару неупередженості. Адже ця хвороба нерідко зустрічається у істориків, особливо в останній час. Застарілі рани важко заліковуються, однак ми маємо прагнути не лише співіснування, а й співпраці народів.
Прес-служба Львівської єпархії