ПРОЩЕНА НЕДІЛЯ

6 березня у свято-Георгіївській церкві у м. Львові після вечірнього богослужіння відбувся чин Прощення. Цей чин зародився в єгипетських монастирях. Перед Великим постом, щоб підсилити подвиг молитви і підготуватися до світлого свята Великодня, ченці розходилися поодинці в пустелю на всі сорок днів посту. Деякі з них вже не поверталися назад і гинули в поневіряннях пустелею, тому, розходившись, просили один у одного вибачення за всі образи, як перед смертю.

   

Архієпископ Августин виголосив проповідь, у якій нагадав, що Свята Церква усім християнам, які вирушають у сорокаденний Великий піст, вказує на необхідність покаяння, дає можливість усвідомити і простити один одному взаємні провини.

Важливою є думка про те, що у взаєминах з ближніми потрібно поступати так, щоб не виникало необхідності просити прощення. У Святому Письмі ніде не пишеться про те, що потрібно просити прощення, але багато разів наголошується на тому, що потрібно прощати. Чин прощення є своєрідною угодою про те, що ми не будемо випоминати один одному про нанесені нам кривди. Потрібно радіти тому, що винуватець наш отримує величезне полегшення, з того, що він прощений.

То ж, у Прощену неділю слід пригадати всі образи, спричинені нами своїм ближнім, і від щирого серця попросити у них пробачення. Негоже віруючій людині чекати, поки ближній прийде просити пробачення, треба самому поспішити простити його. Адже, у молитві Господній, коли ми молимося до нашого Отця Небесного, ми просимо: «прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний» (Мф.6, 12, 14,15). Після проповіді архієпископ Августин, єпископ Філарет, духовенство та миряни, яких зібралось у церкві цього вечора дуже багато, взаємно просили прощення один у одного під великопісні піснеспіви архієрейського хору. Після богослужіння люди поспішали додому, щоб у мирі душевному і молитві гідно вступити у Великий піст.

Прес-служба Львівської єпархії