АРХІЄПИСКОП УПЦ АВГУСТИН (МАРКЕВИЧ)
ВІДВІДАВ ПОЛЯРНУ НАУКОВУ СТАНЦІЮ БЕЛЛІНСГАУЗЕН

Першим архієреєм з України, хто з пастирським візитом відвідав Антарктиду, став архієпископ Львівський і Галицький Августин. В єдиній на Білому континенті свято-Троїцькій православній церкві, яку три роки тому привезли зі Сибіру, архієрей відправив Богослужіння. Також відслужив панахиду за всіх полярників, які з різних причин загинули в Антарктиці. Від імені Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Володимира архієпископ Августин подарував для храму ікону Києво-Печерських святих, а всім полярникам - іконки, ювілейні медалі з нагоди 70-ліття митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана) та поблагословив членів експедиції. Серед них виявився геолог, котрий родом з Івано-Франківщини. 22 лютого відзначали річницю відкриття станції, яка почала діяти в 1968-му. За співпадінням був також день народження прибулого в експедицію священика отця Сергія.

“Мабуть, сам Господь, дозволив зреалізувати мою давню мрію - здійснити подорож до Антарктики, - мовить Владика Августин. - Запросили знайомі полярники з Петербурзького інституту Арктики і Антарктики, які, таким чином, вирішили зробити подарунок до мого 55-річчя”.

За благословенням Святішого Патріарха Московського і всія Русі Олексія і Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира львівський владика відправився у далеку мандрівку після повернення з Африки, де очолював церковну делегацію до Ефіопії. Щоправда, в Антарктиці теж було тепло за тамтешніми мірками: ще тривало літо, нульова температура. Шість перельотів в одному напрямку і шість у зворотньому, через Швейцарію, Бразилію, Чилі, Магеланову протоку. А попередньо потрібно було вирішити багато формальностей, в т.ч. з візами. Наприклад, у Чилі нема посольства України, тому друзі допомогли отримати відповідне клопотання від Чилійського інституту Арктики і Антарктики.

Зв'язок станції Белінгаузен з материком іноді відсутній до чотирьох місяців. До найближчого летовища у Південній Америці 1200 кілометрів. Недавно через несприятливі метеоумови лише після четвертої спроби вдалося сісти літаку, котрий щоразу змушений був повертатися.

Архієпископ Августин розповів, що свято-Троїцька церква має статус патріаршого подвір'я Свято-Троїце-Сергієвої Лаври. У розібраному вигляді її привезли, заново склали і освятили у 2004 році. Проте навіть досвідчені будівничі-сибіряки не передбачили усіх метеорологічних умов в Антарктиці. Наприклад, що бічний дощ може вдаряти з такою силою, як зі брандспойта, і солена вода проникатиме поміж грубими колодами. Довелося додатково ущільнювати стіни. Разом з експедиціями, що триває рік-півтори, змінюються священики. На станції постійно працюють 12 полярників. Священика та його помічника утримують за кошти доброчинців. Храм теж споруджено і перевезено коштом жертводавців. Православний храм став культурною спорудою на всю Антарктиду, де розташовано чимало наукових станцій з різних держав. Тільки чилійці спорудили провізоричну капличку, але священика там нема. У лютому ц.р. у церкві відбулося перше вінчання: громадянин Чилі побрався з росіянкою.

“Особливо я звернув увагу на атмосферу і дух взамовідносин між членами експедиції, - продовжує архієпископ Августин, - Не міг вловити, в чому таємниця. Побачив цікавий момент. Стиль відносин, дух, настрій схожі, якщо би співставити монашу спільноту, підводників і фронтовиків чи спецназ і об'єднати їх характери: суворість, мовчазливість, чоловіча мужність і братство. Бо, скажімо, космонавтам легше: перебувають під спостереженням відеокамер і все виконують посекундно згідно плану і команд з землі. А в Антарктиці люди самі. Навіть заборонено завозити туди флору і фауну, наприклад вазона чи песика, щоби не порушувати екологічної рівноваги. Треба було бачити, як тішилися полярники, коли після повернення до Південної Америки вони побачили домашніх собак.

Старожили, дехто з яких вже по кілька разів в експедиції, розповіли, що постійна присутність душпастиря полегшує перебування в екстремальних умовах. Крім спільної молитви, вони мають можливість спілкуватися зі священиком. Мені здається, душпастир в Антарктиці є набагато ближчий полярникам, ніж почувається корабельний священик серед моряків на військовому кораблі”.

Пастирський візит до Антарктики є важливим для зміцнення дружніх відносин між двома сусідніми народами, вважає архієпископ Августин. В Антарктиці є також українська полярна станція Вернадського, але там нема летовища й туди можна дістатися тільки морським шляхом від порту Кейптаун на півдні Африки або з котрогось із українських портів у Чорному морі. Владика Августин не покидає думки наступного разу відвідати і українську станцію в Антарктиці.

Костянтин Чавага