Послання архієпископа Львівського і Галицького
АвгустинаНА ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ПОСТУ
всечесному духовенству, боголюбивому чернецтву і всім вірним чадам Львівської єпархії Української Православної Церкви,
Пріиде пост, мати ціломудрія,
обличитель гріхов,
проповідник покаянія, жительство
ангелов и спасеніе человіков
Піснеспів Першої седмиці Великого постуЗнову Свята Церква - Матір кличе нас, благовіствуючи: „Ось тепер - сприятливий час, ось тепер день спасення” (2 Кор. 6, 2). Наступили дні Великого посту, дні покаяння й очищення, дні підготовки до світлого празника Воскресення Христового.Всечесні отці, дорогі брати і сестри!
Багатьом із нас через немочі або зайнятість важко постійно проводити життя справді церковне, як вели його наші благочестиві предки. Тому Церква виділяє особливий час - Великий піст - для нашого духовного отверезіння, для зцілення від гріхів, пристрастей духовних і тілесних недуг, зміцнюючи нас у православній вірі. Не знехтуймо ж спасительними днями посту, поспішимо в храми Божі, прислухаємося до молитов і піснеспівів, приймемо в серця наші почуте в храмі, і ми зможемо самі відчути, як оживає душа наша!
Дні Великого посту дають нам благу можливість для нового кроку на шляху покаяння й очищення своєї власної душі.
Хіба кожному з нас нема в чому каятися, хіба все нами зроблено, щоб жити за заповідями Господніми? Сьогодні велика кількість людей називають себе православними, підкреслюючи, що охрещені, однак в справах своїх виявляються гіршими від язичників. Добра справа - носити хрест на грудях або ставити інколи свічку перед святими іконами, тільки для спасіння цього недостатньо. Згадаємо слово Євангельське: "Не кожен, хто говорить Мені Господи! Господи! увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного" (Мф. 7, 21).
Вслухаємося в слова пророка Ісайї, що звучать нині, у перші дні Великого посту, у храмах Божих. Це також нас з вами викриває Господь словами Свого посланця: "Горе тим, що тільки-но вставши вранці, женуться за напоями хмільними і що, розпалені вином, засиджуються аж до ночі!.. а на діла Господні не вважають і вчинків рук Його не бачать... Горе тим, що тягнуть за собою кару воловими шнурами, а гріх – мов посторонком що від возу... Горе тим, що зло добром звуть, а добро – злом; що з пітьми роблять світло, а зо світла - пітьму; що гірке роблять солодким, а солодке гірким! Горе тим, хто у своїх очах мудрі та перед собою самими розумні!" (Іс. 5; 11, 18, 20-21).
Воістину страшно чути про все те, що діється в нашому краї, а ми мовчимо, робимо вигляд, що нас це не стосується, знаходимо собі виправдання, чіпляємося за звичну суєту, щоб тільки не змінювати життя своє, щоб тільки не наслідувати Христа!
Будемо ж учитися завжди чинити так, як належить справжньому християнинові! І найперший крок до цього православного життя - без будь-якого самовиправдання та вибачення себе, безжально, справедливо оцінимо свій нинішній духовний стан. Від цього усвідомлення перейдемо до сповіді перед священиком. Найперша справа для всякої православної людини в дні Великого посту – належно приготуватися, щиро каючись, до сповіді. Ми повинні свідомо побачити: скільки нагромадилося гордості, заздрості, лінивства, гнівливості, самовиправдання та іншої нечистоти в наших душах! І що найгірше – до такого стану ми звикли: прагнемо порівнювати себе не з людьми, що уподібнилися у своєму житті Богові, а з людьми, що занепали остаточно, і тим самим відвертаємося від бачення справжнього свого стану! Нехай послужать нам застереженням слова Псалмоспівця: "Бо Ти не такий Бог, що любить беззаконня; лукавому немає місця в Тебе, і нечестивії не встояться перед очима в Тебе. Ти ненавидиш усіх лиходіїв, вигублюєш усіх тих, що неправду кажуть. Господові осоружні кровожерні й лукаві" (Пс. 5, 5-7).
Зрозуміло, важко глянути на себе з боку, однак це треба зробити! Сповідь – це духовна лічниця. І чим точніше розповімо ми Небесному Лікареві душ і тілес про те, що мучить нас, що болить в нас, тим скоріше подасть Він нам необхідні ліки від нашої скорботи, а згодом - і зцілення. Прислухаємося до настанови відомого на початку минулого століття подвижника - архієпископа Никона: „...Викидай із дна душі твоєї всяку нечистоту, усіляке лукавство, усе те, що тривожило і тривожить совість твою, у чому тобі так хотілося б виправдатися перед собою, щоб заспокоїти совість: не бійся, не бентежся. Бог і без твоєї сповіді бачить усі таємниці грішної душі твоєї, але Він хоче, щоб ти сам своїм добрим наміром розкрив перед Ним гнійні рани твої й саме у присутності духівника, що потрібний тобі, як свідок твого покаяння, як посланець Господа, Який сказав йому: кому відпустиш гріхи, тим відпустяться, на кому зоставиш, зостануться (див. Ін. 20, 23)”.
Свята Церква вчить нас, як налаштувати себе на таке нелицемірне самовикривання. У перший тиждень Великого посту за вечірнім богослужінням у понеділок, вівторок, середу і четвер читається Великий покаяний канон. У цьому дивовижному церковному піснеспіві зібрані воєдино всі події старозавітної і новозавітної історії.
Дуже прикро, що до цього великого духовного досвіду звертається нині лише певна частина вірних. Колись у дні читання Великого канону православні храми були завжди повні, а тепер стільки людей не чують цих зворушливих слів, не з'єднують свою молитву з церковною молитвою, яка звучить у храмах багато століть: "Помилуй мя, Боже, помилуй мя".
Тим, хто починає Великий піст з молитви і покаяння, легше прожити і майбутні сорок днів та належно зустріти Страсну седмицю. Але всякий хворий після того, як показав свої рани Лікарю, потребує ліків цілющих і укріпляючих. Для православної людини - це найбільше з Таїнств - причастя Животворящих Тайн Христових. Тут ми з'єднуємося з Спасителем нашим "во оставленіе гріхов і в жизнь вічную", стаємо плоть від Плоті і кров від Крові Його. "Іісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: якщо не будете споживати Плоті Сина Чоловічеського і пити Його Крові, то не будете мати життя в собі. Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день. Бо Плоть Моя є їжа, і Кров Моя є пиття. Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому" (Ін. 6, 53-56). Цього істинного Хліба, Який зійшов з небес, на жаль, прагнуть прийняти не всі, що вважають себе православними. То чи треба дивуватися, що ми такі немічні в справах духовних, так знемагаємо під вантажем своїх гріхів? А з немощів окремих людей, з небажання трудитися над очищенням своєї душі закономірно складається неміч держави, лиха народні.
Щоб розірвати ланцюг загальних скорбот, кожній людині треба зробити крок до Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа. Якщо кожен православний почне у Великому посту посильну духовну працю - із щирим покаянням висповідається, а потім за Божественною Літургією причаститься Святих Христових Тайн - то як духовно і морально очиститься наша багатостраждальна земля!
У дні Великого посту у середу і п'ятницю звершується Літургія Напередосвячених дарів, а в суботу і неділю - повні Літургії. Дорослому можна приступити до святої Чаші у будь-який з цих днів, а дітей у віці до семи років, особливо немовлят, треба причащати в суботу і неділю. Це повинні пам'ятати усі, хто піклується про спасення своїх дітей і онуків. Адже чим раніше дитина починає сприймати храм Божий як свій рідний дім, тим більше надії, що, наставлена Матір'ю-Церквою, вона уникне напастей і згубних спокус, таких як наркоманія, алкоголізм, пияцтво, розпуста та інших, котрими переповнене сьогоднішнє наше життя.
Однак, улюблені брати і сестри, не тільки про себе треба нам піклуватися. У покаянні дні Великого посту, коли посилюється всяка молитва, як можемо ми не підносити молитви про своїх покійних рідних і друзів?
Тому, ми повинні шанувати постові батьківські суботи, цього року – 6, 13 і 20 березня. У ці дні віруючий повинен обов'язково прийти в храм Божий, взяти участь у загальній церковній молитві про всіх „отшедших” в інший світ, подати своїх покійних родичів на поминання на Божественній літургії і панахиді, давати милостиню нужденним.
Дорогі брати і сестри! Ми розуміємо, що наше земне життя обов'язково закінчиться і, можливо, для когось несподівано. Тоді так само, як нині наші покійні, і ми матимемо потребу в такій же заупокійній молитві. Тому так необхідно і добре в ці дні приходити в храм родинами, з дітьми й онуками, з малих років привчаючи своїх чад до посильної молитовної праці.
У Великому посту є Хрестопоклінна седмиця. Свята Церква для підтримки своїх чад на його середині пропонує нам для поклоніння Хрест Христовий, який у цьому році виносять з вівтаря у храмах на утрені на 14 березня. Адже Хрест є знамення майбутнього нашого безсмертя, знамення духовної мудрості, міцна зброя проти всіх сил зла, які противляться Церкві. Ним ми оберігаємо себе, Ним перемагаємо, через Нього черпаємо надію в труднощах і скорботах.
Бачите, улюблені мої, як багато прекрасних благодатних можливостей духовного очищення відкриває нам Великий піст. Невже не скористаємося ними, невже не захочемо і нині змінитися? Святий праведний Іоан Кронштадтський так говорив: "Переміни свій норов: якщо ти злий, намагайся бути лагідним; якщо мстивий, не мсти; любиш злословити і брехати, утримайся. Роби в дні посту побільше добра, будь уважнішим до людей, охоче допомагай тим, що мають потребу у твоїй допомозі, молися щиріше, тепліше. В усіх цих напрямках піст відкриває тобі широке поле для роботи над самим собою - тільки май бажання потрудитися!"
"Піст - весна для душі. Нехай же доброчесне і животворяще віяння Духа Божого торкнеться сердець ваших. Нехай воно розбудить у них духовне життя. Нехай це життя пустить паростки, і ми почнемо - так, почнемо бути християнами, якщо до сих пір тільки назвалися такими... Не баріться ж звернутися до Господа - ви, що мають щастя іменувати себе чадами Святої Матері - Церкви Православної!" Це повчання архієпископа Никона хай буде усім нам дороговказом.
За стародавньою традицією і велінням свого християнського серця перед початком Великого посту, прошу всіх вас простити мене, особливо якщо я когось скривдив, сказав прикрість чи образив чимось іншим і закликаю на всіх вас, всечесні отці, дорогі брати і сестри, Боже благословення на спасительні труди Великого посту.
З ласки Божої
смиренний
Августин
архієпископ Львівський і ГалицькийВеликий піст 2004 року Божого,
м. Львів